Сьогодні перша теплова електростанція старого Олександрівська знаходиться серед невисоких будиночків на вулиці Поштовій. Поряд проїжджають трамваї та працює супермаркет, знаходиться старий кінотеатр імені Леніна та майдан Волі, галасливе місто зливається з тихою задухою вузьких зелених вуличок. Ця висока цегляна будівля з двоповерховою прибудовою та гранітним цоколем спостерігала перебудову, радість та печаль міста.
Електростанцію було збудовано у 1910 році, через рік почалась її тріумфальна експлуатація. Електроенергію виробляли переважно з вугілля та торфу, але її ціна залишалась захмарною для значної частини містян. Одна лампочка коштувала рубль – гроші, за які можна придбати два кілограми соковитого м`яса. А електроенергія в будинку коштувала ще більше – від 4 до 10 гривень в місяць. Тому якщо відкриття електростанції й змогло розігнати вічну темряву на вулицях, які до цього освітлювались за допомогою керосинових ліхтарів і тільки у дуже темні ночі, то для деяких містян не змінилось нічого.
З часом з`явились інші електростанції, а перша стала прикрасою спочатку Олександрівська, а потім – Запоріжжя. Модернова споруда з елементами псевдоготики й великими венеціанськими вікнами зберіглась і до сьогодення. Її відбудовували двічі по старим кресленням та документам, що дозволило залишити її довершений облік майже незмінним. Лише верхівку однієї з веж повернути не вдалося – вона була втрачена в часи Другої світової війни.
Сьогодні тут знаходиться управління міських тепломереж та щитова підстанція Олександрівського району, доноситься галас міста, чутно, як поруч проїжджають трамваї.

