Господарем особняка був Йоганн Лепп старший онук Пітера Леппа – засновника Хортицького заводу землеробських машин і знарядь Леппа і Вальмана в колонії Шенвізе. Йоганн керував компанією до 1918 року, був не тільки успішним промисловцем і меценатом, але і членом будівельної комісії Олександрівської міської управи та почесним громадянином міста.
Остаточно закрили концерн «Лепп, Вальман і Копп» більшовики. Йоганн Леппи емігрували до Пруссії. У 1920 роки їх заводи були націоналізовані.
Особняк поєднує в архітектурному рішенні риси різних стилів: цегляного, німецького югендстилю і одного з напрямів модерну. Окрім вітальні, спалень, кухні в будинку були влаштовані комори, пральня, приміщення для інженерного устаткування. У підвал вели зручні внутрішні сходи. Великою гордістю господаря був кахельний камін.
Особняк є пам’яткою архітектури і містобудування.
Поділитись у Facebook
Поділитись у X